Білоруська чупакабра, хто вона — тхір, лисиця чи хворий єнот?

Час для читання: 5 хвилин

10 років тому в Білорусі вперше заговорили про чупакабру, і з тих пір із завидною регулярністю в новинних зведеннях з’являються повідомлення про таємничі звірів, які нападають на домашню птицю і кролів. Цього року чупакабру вже звинувачували в своїх бідах мешканці агромістечок Великі Мотикали Брестської області, де таємничий хижак задушив кілька сотень курей, причому не були йому перешкодою ні паркани, ні металеві огорожі. Але вчені виявилися налаштовані куди більш скептично, стверджуючи, що тут справа лап тхора, куниці або ласки. Місцева влада нарікала на бродячих собак. Крапку в історії поставив… капкан, в який попався пухнастий злочинець: чупакаброю виявилася звичайна куниця. Моторошна легенда в черговий раз не підтвердилася.

Чупакабра, або дослівно з іспанського «козячий вампір», родом з Пуерто-Ріко. Там вона стала легендою після того, як місцеві жителі виявили кілька мертвих кіз, у яких нібито була висмоктана кров. До сих пір немає достовірних відомостей, що підтверджували б, що чупакабра дійсно існує. Та й за свою історію вона кілька разів змінювала зовнішність в поданні очевидців. У новому столітті сильно зміцнився образ чотириногого істоти, яка нагадує собаку або койота з іклами і свинячою мордою.

2010 рік зробив чупакабру білоруським ньюсмейкером. Точніше, мода на історії про таємничого хижака прийшла з України, де в той час вона була зіркою ЗМІ. Причому масштаби феномена, зі слів очевидців і журналістів, ставали все більше. У підсумку серед постраждалих нібито виявилися не тільки кури і кролики, а й велика худоба на кшталт коней і навіть люди.

Не дивно, що до кінця року в Гомельської районній газеті з’явилася замітка з насторожує заголовком «Голодна чупакабра нишпорить уздовж українсько-білоруського кордону». Про хижака було відомо небагато: «Ночами ламає кролячі клітки і знекровлює тварин, залишаючи на шиї загиблих кролів два акуратних проколи. При цьому ніяких слідів навколо клітки не залишається». Іронізуючи над міфами навколо чупакабри, журналіст тоді припустив, що вже до нас-то вона не добереться, адже кордон на замку – білоруські кролівники можуть спати спокійно.

Але 2011 рік підтвердив, що у страху очі великі. Першу чупакабру запримітили в дачному кооперативі під Гомелем. Її жертвами стали кілька сотень кролів, яких знекровили, майже як в українських історіях. У розповідях очевидців чупакабра набувала все більш страхітливий вигляд, а потім розмови про неї почали розповзатися і по інших регіонах Білорусі.

Апогею обговорення досягло восени, коли нібито труп «козиного вампіра» знайшли недалеко від міста Ліда. Втім, фахівці повернули панікерів до тями, визнавши в ньому всього лише лисицю…

Зате 2012 рік можна назвати зоряним часом для містичного персонажа. Всі ЗМІ країни навперебій смакували історію в селищі міського типу Старобін Солігорського району, де жертвами чудовиська стали кролі, свійська птиця і кішки. Місцеві не сумнівалися: це вже точно чупакабра! І хоча таємничого звіра так і не спіймали, вчені наполягали: тут попрацювала або куниця, або здичавілий собака. У наступному році шанс підтвердити легенду був в Докшицькому районі, де фермери застрелили дивну істоту. Але крапки над «i» розставили ветеринари: небачена звірятко виявилася єнотовидного собакою.

Влітку 2014 роки шукати слід чупакабри вирушили кореспонденти «СБ. Білорусь сьогодні ». Приводом стало звернення жителів селища міського типу Івенець, де більше місяця кілька вулиць тримав у страху нічний хижак. Тому вечорами тут евакуювали в максимально міцні сараї всю живність, в будинках закривали котів. Журналістам навперебій розповідали, як у одних загинули кури, у інших – козеня, у третіх – качки. Наприклад, сім’я Коваленко тоді втратила 9(!) дорослих кролів і трьох малих, а їхні сусіди – 15 кролів з виводком кроленят, тільки одне кроленя забилося під дошки, це його і врятувало. Люди боялися з темрявою виходити на вулицю і в барвах описували наслідки погрому: «Клітки ніби людина відкривала! Одну рвав знизу, потім загнув, вуха і ніс у кролика обгриз… » Втім, сліди тоді привели до господаря двох собак, який раніше працював на м’ясокомбінаті. Однак в цю версію повірили далеко не всі, і на вулицях Івенця продовжували пліткувати, що у всьому винувата чупакабра, яка навіть вганяє в заціпеніння домашніх собак. У Науково-практичному центрі Національної академії наук з біоресурсів запевнили, що так себе вести можуть як бродячі собаки, для яких не проблема впоратися з кроликом і зламати клітки, так і хворі дикі звірі, які не здатні нікого вбити в дикій природі і тому нападають на беззахисних домашніх тварин.

У наступні роки історії про чупакабру із завидною регулярністю з’являлися в ЗМІ, обростаючи все більш містичними подробицями. Найгучнішою була історія в Слонімському районі, де за голову чупакабри (на цей раз її роль, як з’ясувалося, виконав вовк-одинак) оголосили нагороду – 500 білоруських рублів.

Особливість цього таємничого хижака була в тому, що курей, качок, кролів та іншу домашню живність він не чіпав, а жертвами ставали виключно коти і собаки.

У 2019 страшилки про появу чупакабри з’являлись в новинах як мінімум чотири рази. Найгучнішими були історії з Калинковицького і Ушачського районів. Перша чупакабра полювала переважно на кролів і, як пізніше розповідав єгер Віталій Садовський, виявилася дуже дикою собакою, яка навіть більше була схожа на шакала. У свою чергу на Ушаччині в курниках бешкетував… єнот. Правда, коли місцевий житель прибив хижака поліном, того дійсно можна було б сприйняти за небаченого монстра: занадто короткі передні лапи, горбатий, з довгим голим хвостом. З легенд і казок до реальності повернули працівники ветстанції, які і визнали в чудовиську єнота, хоч і надто старого і хворого на лишай. Не підтвердилася містична версія і в місті Лунинець, де викрили тхора, а також біля міста Пінськ – там під підозру потрапила куниця.


Джерело: sb.by
Переклад: Kurai

Рейтинг читателей
[Всего: 2 Средний: 5]

Добавить комментарий

0
Web Design BangladeshWeb Design BangladeshMymensingh