Невтішний сценарій затоплення України

Якщо у вашому офісі не користуються одноразовими стаканчиками та сортують сміття — вітаємо, адже ви підтримуєте сучасні тенденції турботи про нашу планету. Погана новина: не всі такі свідомі.

Щодня до смітників потрапляють мільйони дрібничок, які неможливо переробити — зубні щітки, паперові стаканчики, поліетиленові пакети тощо. Світ насправді загруз у відходах.

Ми продукуємо набагато більше, аніж потребуємо, і далеко не все вдається утилізувати. Вже нікого не здивуєш винесеними на берег китами, у чиїх шлунках знаходять кілограми пластику. До речі, ми й самі щодня їмо пластик, просто в іншій формі.

Невтішний графік

Звісно, світова спільнота вже давно намагається вирішити цю проблему. Торік на конференції ООН, присвяченій реалізації Паризької угоди, узгодили правила боротьби з кліматичною катастрофою. Окрім скорочення власних викидів, країни-учасниці надаватимуть фінансову допомогу на реалізацію кліматичних рішень бідним країнам. Також створено окрему комісію у справах країн, що вчасно не подадуть звіти про скорочення своїх викидів.

З початку промислової революції середня температура на Землі зросла на 1°C. За кілька десятиліть ця цифра становитиме майже 3°C. Наслідки навіть такого, ніби й незначного підвищення такі: зсуви льодовиків, шторми, торнадо, посухи.

Уявімо, що за 50 років Одесу може затопити Чорне море. Через зміни клімату є ризик підняття рівня моря, що безпосередньо вплине на Україну. Вітчизняні дослідники змоделювали прогнозовану зону затоплення станом на 2100 рік. До неї потрапили, зокрема, узбережжя Чорного й Азовського морів.

За проведеними розрахунками, майже два мільйони гектарів української землі опиняться під водою. Найгіршою ситуація буде в Криму, на Херсонщині та Одещині. Загалом очікується затоплення 34-х українських міст, внаслідок чого понад 75 000 громадян можуть стати кліматичними біженцями. Заллє також сміттєочисні споруди та звалища, металургійні цехи «Азовсталі» та завод «Титан» у Криму. Постраждати може й історична спадщина: «Херсонес Таврійський» також ризикує опинитися під водою.

Зони затоплення на 2100 рік

Великих втрат та збитків може зазнати й господарська сфера. У південних областях може буде затоплено майже 200,000 га сільгоспземель і більше ніж 40,000 га лісу. Приблизно 1900 заводів та інших підприємств на Півдні України мають всі шанси опинитись на дні.

Усе перераховане — ймовірні наслідки того, що рівень моря підніметься лише на метр, а країни всього світу не поспішатимуть зменшувати кількість шкідливих викидів. Утім, наявні міжнародні дослідження показують, що відмова від викопного палива та повний перехід на альтернативні джерела енергії зможуть врятувати нас уже 2050 року.

Поточні завдання України, згідно з Паризькою угодою, спрямовані на скорочення викидів майже втричі до 2030 року та збільшення частки ВДЕ до 25%. Якомога скоріше слід відмовитися від субсидій на видобування викопних палив. Натомість мусимо забезпечити навчання фахівців, які зможуть працювати у новій системі скорочення викидів.

Кожне окреме місто має розробити план зі зменшення викидів парникового газу. На національному рівні потрібна чітка Стратегія адаптації до кліматичних змін з урахуванням тих загроз, про які написано вище.


Джерело: tokar.ua

Рейтинг читателей
[Всего: 1 Средний: 5]

Добавить комментарий

0
Web Design BangladeshWeb Design BangladeshMymensingh