В 10 разів потужніша, ніж Фукусіма: історія Чорнобильської катастрофи

Час для читання: 7 хвилин

До 32-ї річниці з моменту катастрофи на Чорнобильській АЕС Факти ICTV пропонують згадати як сталася аварія, які вона мала наслідки і чому вона серйозніша за Фукусіму.

Аварію на Чорнобильській атомній станції вважають найбільш масштабною техногенною катастрофою людства. Історія Чорнобиля – це не тільки екологічна трагедія, це історія ліквідаторів, які поклали своє здоров’я, намагаючись уберегти світ від наслідків катастрофи, та історія людей, які змушені були покинути свої домівки на три дні, а в підсумку ніколи туди не повернулись.

Великий вибух

Чорнобильська станція виробляла десяту частину електроенергії України. В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, об 1:23 на 4 енергоблоці Чорнобильської станції стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Під час планового відключення реактора на 20 секунд різко стрибнула напруга, що призвело до теплового вибуху. Радіаційний викид був у 300 разів потужніше, ніж скинута на Хіросіму бомба.

Пожежу не могли згасити 10 днів. Весь цей час в атмосферу потрапляли радіоактивні елементи. Вони поширились на 200 тис. кв км. В повітря потрапило близько 7 тон радіоактивного палива та 190 тон радіоактивних речовин. Близько 60% токсичних опадів припало на Білорусь.

Пожежники, які першими прибули на місце події, не мали спеціального обладнання. Їх просто не попередили про те, що горить не будівля АЕС, а вщент зруйнований реактор. В їх легені потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Від гострої променевої хвороби у перші місяці після вибуху загинула 31 людина. Радіоактивного опромінення зазнали 8,5 млн жителів України, Білорусі та Росії.

Радянський союз офіційно визнав, що сталась аварія, лише тоді, як 27 квітня на станції Форсмарк у Швеції виявили рештки радіоактивних речовин. Радянські ЗМІ майже три дні мовчали про трагедію, але навіть коли сказали правду – применшили її масштаби. Своє рішення вони пояснили тим, що не хотіли сіяти паніку серед населення.

У ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 240 тис. чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – більше 600 тис. людей. Приблизно 10% померли, 150 тис. стали інвалідами.

Як і куди евакуювали населення?

Для жителів Прип’яті почався звичайний суботній ранок. Ніхто не знав, що місто накрила хвиля радіації. Через затримку рішення уряду евакуація Прип’яті почалась лише 27 квітня близько 14 години. В той день вітер дув у напрямок міста, яке розкинулось за 4 кілометри від станції. Це посилило ураження жителів. Їх тримали в невіданні. Сказали, що евакуація тимчасова – на три дні. Брати лише необхідні речі та документи, домашніх улюбленців залишити вдома. Вони не знали, що більше ніколи не побачать свої домівки. Через це у Прип’яті залишилось так багато особистих речей.

За два дні вдалось евакуювати майже все населення міста – 44,5 тисяч осіб. Там залишилось близько 500 людей, які ліквідовували наслідки аварії. Евакуйованих жителів направили в Іванківський та Поліський райони. Ті, хто міг – поїхали до родичів та знайомих.

Для працівників станції у жовтні 1986 року почали будувати нове місто – Славутич. Його збудували майже за рік. Більшість населення міста складають переселенці з Прип’яті. До закриття станції у 2000 році половина дорослого населення міста, а це приблизно 9 тисяч людей, працювали на ЧАЕС. Тоді 85% бюджету міста фінансувались Чорнобильською станцією.

Загалом за 1986 рік евакуювали близько 116 тис. чоловік. Для них побудували 15 тис. квартир, гуртожитків, а також 800 установ соціальної та культурної сфери. Були й ті, хто не схотів залишати свої домівки попри накази та погрози влади. Це, загалом, літні люди, яким нікуди було податись. Їх прозвали самоселами.

Чорнобиль проти Фукусіми: чому не можна порівнювати?

26 квітня 1986 року сталась аварія на Чорнобильській АЕС. За Міжнародною шкалою ядерних подій, катастрофа отримала максимальний в історії 7 рівень. А 25 років потому, 11 березня 2011 року, на іншому континенті сталась аварія на атомній станції Фукусіма в Японії, яку також оцінили за 7 рівнем.

Фукусіма та Чорнобиль – унікальні. Це місця, де зупинився час. Люди були змушені покинути свої домівки через результат власного творіння.

Про причини

На Чорнобильській станції під час планової зупинки четвертого енергоблоку стався некерований розгін реактора. Це спричинило тепловий вибух. Офіційна причина аварії – помилка персоналу, який проводив експеримент. З ладу вийшов тільки один з 4 ректорів.

Реактори на станції Фукусіма Даїчі отримали пошкодження внаслідок землетрусу та цунамі, які обрушились на береги Японії у 2011 році. Тоді з ладу вийшло 4 з 6 реакторів.

Про масштаби

Згідно зі звітом комісії з ядерної безпеки Японії, внаслідок аварії на Фукусімі в повітря випустили близько 630 тис. ТБк радіоактивних речовин. Терабеккерель (ТБк) – міра радіаційних випромінювань. А в результаті Чорнобильської катастрофи в повітря потрапило 5,3 млн ТБк. Це майже в 10 разів більше, ніж на станції Фукусіма.

Кількість жертв

Під час аварії у Японії загинуло два працівники станції. Станом на 2013 рік число загиблих від хвороб, пов’язаних з викидом радіоактивних елементів, становило 1603 особи.

Дослідження Міжнародної організації з атомної енергії виявили, що число жертв від радіаційного опромінення в момент аварії на Чорнобильській АЕС становило близько 4 тис. чоловік. Для СРСР ліквідація аварії була питанням авторитету на міжнародній арені, тому вони не шкодували ні матеріальних, ні людських ресурсів. За останні 25 років, за даними організації Greenpeace, близько 200 тис. людей загинуло від раку, що спричинила аварія на АЕС.

Запобіжні заходи

Навколо обох станцій зараз заборонені зони – 30-ти кілометрова навколо Чорнобильської АЕС та 10-ти кілометрова навколо Фукусіми. Спочатку зона в Японії теж охоплювала радіус 30 км, але коли рівень радіації понизився – коло звузили. Різниця в тому, що до Чорнобиля можна легко потрапити з екскурсією. Туди навіть іноземців возять. В той час як в Японії до Фукусіми нікого не пускають.

Безумовно, Чорнобильська аварія – найгірша аварія на АЕС всіх часів. Тут зіграв людський фактор – тестування вийшло з-під контролю, а працівники, намагаючись уникнути наслідків, зробили помилку. Фукусіма ж, в свою чергу, вийшла з ладу через цунамі, яке затопило реакторні підвали, а робочі діяли відповідально, щоб пом’якшити шкоду, незважаючи на відсутність електроенергії.

Чому подібна аварія можлива лише на території колишнього СРСР?

На Чорнобильській атомній станції працювало чотири реактори РБКМ-1000. Абревіатура РБКМ розшифровується як реактор великої потужності канального типу з електричною потужністю 1000 МВт. Справа в тому, що такі реактори будувались лише на території СРСР. Станції з аналогічними реакторами зараз функціонують в Росії – їх там три, та в Литві – там лише одна. Отже, аварія масштабів Чорнобиля не станеться за межами колишнього СРСР.

Найближчі 100 років ми у безпеці

На саркофазі, що був збудований у 1986 році, з часом почали з’являтись тріщини та шпарини. Саме тому у 2007 році було прийнято рішення побудувати нове безпечне укриття. Починаючи з 2012 року, фахівці з 30 країн працювали над будівництвом цієї арки.

Остаточно встановили саркофаг в листопаді 2016 року. На сьогодні це найбільша в світі рухома конструкція. Для того, аби її перемістити знадобилось два тижні – по спеціальних рейках споруду просували зі швидкістю 6 метрів на день.

Новий чорнобильський саркофаг має довжину 165 метрів, ширину – 260 метрів, висоту –110 метрів та важить 36 тис. тон. Споруда вища за лондонський Біг Бен (96м) та американську Статую Свободи (93м). Площа покриття саркофагу – 86 тис кВ метрів. Це майже як 12 футбольних полів.

Укриття має убезпечити на найближчі 100 років зруйнований реактор та всі залишки ядерних відходів всередині. Так 200 тон залишків ядерного палива та 630 тисяч кубометрів радіоактивних відходів найближчим часом не потурбують людство. Після встановлення саркофагу небезпечне випромінювання в середньому зменшилось у 10 разів.

Хто буде жити у зоні відчуження?

Згідно з законодавством України проживання та території 30-кілометрової зони відчуження категорично заборонене. Однак, там й досі живуть близько 300 самоселів, які відмовились залишати домівки у 1986 році. Кажуть, що близько 40% забруднених земель вже придатні до життя і сільського господарства. Дійсно, рівень радіації в деяких місцях навіть нижчий, ніж в Києві. Однак, поки що влада не розробляється ніяких планів щодо повернення населення на території Чорнобиля.

В кінці квітня 2016 року указом президента офіційно створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. В пріоритеті уряду – зберегти дику природу цієї місцевості. Тут також планують проводити наукові дослідження.

Нині Чорнобильська зона відчуження охоплює територію в 2600 кв км. Тут без втручання людини живуть та розвиваються унікальні види тварин. Окрім характерних для Полісся видів, тут можна зустріти коней Пржевальського та навіть ведмедів. У річках та водоймах зони відчуження неймовірна кількість риб. Кинувши шматочок хліба у воду, можна побачити цілі косяки. Популярністю серед туристів користуються аномально великі соми, які завелись у басейні охолоджувача атомної електростанції.

26 квітня 1986 року залишається найстрашнішим днем в історії ядерної енергетики. 32 роки потому йому досі немає аналогів у світі. Навіть Фукусіма за своєю потужністю була в 10 раз слабша за вибух на ЧАЕС. Людина стала жертвою своїх же технологій. Міжнародна спільнота винесла урок з цієї жахливої трагедії та робить все, аби подібне більше ніколи не повторилося.


Джерело: fakty.ictv.ua

Рейтинг читателей
[Всего: 2 Средний: 5]

Добавить комментарий

0
Web Design BangladeshWeb Design BangladeshMymensingh